Вже осінь листя обрива з гілок,
Пірнає небо сіре в сірі стави.
І наче хтось у душу вп'яв кілок...
Спекотним літом спраглими вустами
шепочу заклинання - оберіг
"І нині, й прісно, і віков во вікі
До перемоги дай легких доріг.
Дружину не лишай без чоловіка.
Хай джміль над чорнобривцями гуде.
Хай дощ частіш у вікна дім цілує.
Я хочу щоби кожен, хай він де,
свою країну та свій рід цінує.
Вже осінь на порозі.Тане день.
А ніч крадеться довгими тінями.
Я знов вмовляю – " Захисти людей!
Хай розум та любов керують нами."
Комментариев нет:
Отправить комментарий