Листя запашне... Осіннє листя...
Присмак диму в темній прохолоді .
Наче руді коси розплелися,
наче сонце вздовж дороги ходить...
Листя золотаве. Сиве листя.
В сірий день пірнають листя - рибки ...
И співає як сирітка скрипка
через тугу не збагнути звідки.
Листя наче втрачені надії.
Листя - у пожежах зниклі долі.
Вітер вашим часом володіє.
Вітер вам дарує смерть і волю.
Листя - розкіш осені і сльози.
Знов стоять оголені як нерви
зморені калини й верболози,
липи та знеструмлені осики,
І чекають подиху Мінерви.
І сумують над недовгим віком.
І летять рядки осінніх віршів,
і тремтять слова осінньої прози,
де мені кортить свій сум залишить...
В пам'яті назавжди заховати,
зберегти хоч краплю аромату,
що любов нагадує колишню -
листьям як бурштином вкриту вишню.
Комментариев нет:
Отправить комментарий