Ніч... Юний червень. Оманлива тиша.
Завмерло листя... І зорі розкішно
бісером в небо вплелись.
Втомлені очі нічого не хочуть.
Спокій, ось те що бажаю охоче.
Сон як досвідчений лис.
Мирно кружляє метелик над світлом,
і монітор засина.
Раптом гуркоче, і вибухи сліплять...
Знов править бал сатана.
Холод по спині...
У вікнах – безодня...
Ми не загинемо.
Ні, не сьогодні.
Тих, кого люблю, благаю, сховай
від смертоносного подиху Гери.
Хай захлинеться вороже те стерво
кривду що ллє через край.
А за вікном фаєр - шоу триває...
І поглинає темряви зграя заляканий дім.
Боже, ще рано, так рано до раю
рідним моїм.
Ранок обрій ховає димом рудим...
06.06.2023
Комментариев нет:
Отправить комментарий