Білі дахи.
Над дахами рожевий дим.
Сонце цілує ранок
у сніжні скроні.
Хто, той, кого згадав, сумував за ким?
Хтось, хто цілує ніжно
твої долоні.
Посмішка зцілює самий закляклий сум.
То, посміхнись і відчуй,
як тобі радію.
Бачиш, зима нам дарує свою красу…
Сад під вікном як плацебо або надія …
20.02.25
Комментариев нет:
Отправить комментарий