Боярський анклав / пісня

 

1

Місто зітхає в долонях у сонця вечірнього...

З небом шепочуться сосни ховаючи день.

Лине життя наче поїзд в майбутнє відчинене.

Чутно, як соло дороги по шпалах гуде.

Приспів

Посмішка - запальничка, знайомий голос... 

Тут не пройдешся, щоб

хтось тебе не привітав.

Вірна гитара збирає привітне коло 

друзів і творчих зірок в боярський анклав.

 

2

Розмай любові, блакитно бузкові  очі.

Боярка – ти – юна дівчина на весні.

Просто тобі освідчитися я хочу.

Ти наче світла пісня живеш в мені. 

3

Знов у будинках спалахують теплі вікна.

Місяць малює над містом Чумацький шлях. 

Хтось народився тут, хтось як рідний звикнув. 

І поміж хвиль і тривог твій горить маяк. 

( І пригорнути до себе ти знаєш як.)

06.2025