Ранок починається не з кави.
Ранок починається з тривоги.
Скільки часу треба нам?
Цікаво?
Нищать виродки.
А творять Боги.
Що моє життя в масштабах Світу? -
Крапля в океані.
Крапка в небі.
Лист останній, що обірве вітер
і знесе думками знов до тебе.
Світло це - душа, а не мистецтво.
А тепло - в обіймах і в долонях.
Відчуваю я пекуче серце.
Та нехай воно не охолоне.
Осінь небезпекою вражає ..
Скількі ще нас будуть руйнувати?
Безліч назбірали ми врожаю -
дронів, танків та катів крилатих.
Що у вас у грудях? Люди - камні?
Сталося що з вашими думками?
Я не знаю, як до вас звертатись,
люди перетворені на вату.
Страшно не від того, що ми смертні.
Страшно не від того, що ви люті.
А від того боляче, що люди
з вами зараз на одній планеті.
02.11.2022
Комментариев нет:
Отправить комментарий