Знов таємне...
Ні. Стривай.
Такє життя не
до смаку нікому.
Я не коштовна річ,
а водограй,
безмежніть моря,
затишок твій вдома.
Сховати від
усіх хотів? Дарма .
Неначе мною
володієш. Наче...
Не доля я, а випадкова
вдача?
Сьогодні є, а
завтра і нема...
Мій комбінатор
свята і пригод,
як би ти знав,
як нам бракує часу...
Як відбирає
головне цейтнот.
Я хочу все,
без схованок, одразу
і квітів килими,
і неба дах,
і подих травня,
й слово без вагання,
і щастя тишей
сховане в очах,
що звуть
коханням.
Комментариев нет:
Отправить комментарий