Серпень майорить

Серпень майорить...

Це остання мить

літа.

В жовті кольори чорнобривців двір вдітий.

Вранішній туман над водой пливе тихо...

В цю чарівну мить і небес блакить – втіха.

І тремтять лілеї в сонячних руках сонні.

Відчувають губи лагідні твої долоні.

В дзеркалі ставка очі бог свої бачить.

І летить легка хмарка наче та вдача.

Кофе з праліне, поцілунок твій в спину.

Ранок зупини ту блакить в очах винну.

Не питаю я, скільки часу нам треба.

Ми коли удвох, заздрить нам саме небо.

Серпень. Ранок свіж. Дихає Париж в травах. 

Червоніїє глід, наче літа слід яскравий.

І твоїх обійм відчуваю я силу...

В дзеркалі очей ми щасливі та красиві.

2024