А після щастя

 А після щастя розтинає біль

і дика втома.

І з ім'ям доньки янгол світлих

хвиль, як промінь з дому –

троянда чайна – " Не сумуй!

Пусте

і гнів, і сльози."

Ти зробиш завтра сонцю

намасте,

покличеш розум.

Ідеш до храму... Свічки – за

живих та за померлих.

Читаєш Отче наш за всіх своїх.

Образи стерла 

з душі як бруд із сірого вікна...

Вже скоро літо.

Ти любиш їх. Така твоя ціна.

Дорослі? Діти...

Знов складно спати,

ніч у молитвах

їм зичеш щастя.

Хай відступа багаторічний страх,

що рве на частки.

Все жити прагне. Тільки зв'ялий час не повернеться,

туди, де радість обіймала нас,

співало серце.

Жорстока кара – діти,

що мовчать.

Чекати марно.

Гірка то страва – спогади як чат
батьків без права.

05.2024