Це тільки віршик
— рими і слова.
Кому цікаво? Хто читає заре?
Та знову пишеш те, що відчува.
І наче розгортаєш сонце у хмарах.
І тиша визирає з підвіконь
і дивиться блискучими очима
зірок. І знов крокуєш на балкон.
І каву п'єш, і відчуваєш риму…
І обіймають душу почуття,
і ніжність фраз.
И згадуєш той час, коли війна
не нищить нас.
2023
Непростительно,
если вы счастливы снова с другими.
Как же так? Вы покинуты –
самое время страдать.
Я страдала достаточно.
Так, что теперь твое имя
в моем сердце навеки
останется словно печать
за дождями, за туч непроглядностью
в осени ранней.
Мне не муж,
но, родной человек,
или мог бы им быть.
Я люблю тебя.
Это сильнее, чем горстка желаний.
Мы на уровне душ.
Это сложно переоценить.
Я читаю.
Ты пишешь.
Слова твои -
нега и бритва.
То поранишь кого - то,
мне стыдно,
не ясно,
зачем?
То поэзией
вечной,
единой,
великой
молитвы
о взаимности,
счастье
ты даришь прекрасное всем.
Неразрывная связь…
Иногда просто чувствую, плачу.
Я оплакала счет нашей дружбы,
надеюсь, сполна.
Нас однажды столкнула
и тесно связала удача…
И несла на плечах вдохновенья
крутая волна.
Все забыть ты решил
ради лучшей, пленительной доли?
Пусть теперь твое сердце
вообще ни о чем не болит
и наполнено будет той самой,
прекрасной любовью.
Пусть летят на нее мотыльки,
как на вечный магнит.
2023
1.
Вчора сонце, сніг сьогодні.
Як життя - каприз погодній.
Іспити на міцність
здаємо разом.
Ні, не час зникає швидко.
То є ми - минуле влітку.
Та в житті є друзі наче
той озон.
Приспів.
Хто ти? Хто я?
Доля, чи як?
Моє плече - сила твоя.
Ми назавжди
віримо тим,
хто з нами світ
творять.
2.
Кожен день - то сум, то свято.
Не чекаємо антрактів.
Ролі всі були без коучу
для нас.
Доля - стрічка кольорова.
Білий. Чорний. Білий знову.
Та обійми тих, хто поруч
повсякчас.
Приспів.
Хто ти? Хто я?
Доля, чи як?
Твоє плече є сила моя.
Ми назавжди
віримо тим,
хто з нами світ
творять.
3
Без кохання, щастя - мара.
Є воно, і ллється пісня.
Небо не бува без хмари
та без висі.
Подаруй мені сьогодні
поцілунків дощ гарячий …
Наша ніжність це не зовні,
це для зрячих.
01.12.23
Волшебник, подарите мне коня,
ботфорты, шпагу и,
конечно, шляпу.
Не пожалейте зелья для меня,
чтоб выпив, я забыть
и вас смогла бы.
Пусть будет словно ветер
быстрым конь,
несёт меня к мечте и к океану.
Для вас я просто
точкой яркой стану,
которая сияет как огонь.
Вы для меня свой сбережёте
взгляд,
где чёртики танцуют
под улыбку...
Счастливых дней нам не
вернуть назад.
Дождь золотой и золотая
рыбка,
и слезы, что так золотом
полны,
как солнце в зимнем мороке,
растают
в объятьях откровенной
тишины.
Вы пошаманьте, мастер, что
вам станет?
Чтоб мне дорогу к вам не
отыскать.
Под ритмы джамбе и гитары
страстной,
мой Робинзон,
по пятницам опять
играет...
Не со мной играет в счастье.
Уходят те, к кому душой прирос.
Cognac искрится
Лунною сонатой
в бокале, нами не допитых грёз.
И пахнут губы
поцелуем мятным.
11.2023
Вона пішла спокійна та тиха.
Раптово сердце зупинило вранці.
Вона ніколи не була лиха,
мій янгол охоронець, і посланцем
від інших, невідомих нам світів,
вона моі думки читати вміла.
Вона пішла.., і я не зупинила,
сузір'я Єфросин'ї засвітив.
26.11.2023
Світ зʼїхав з глузду -
божевільний фрік.
І правлять світом гроші,
гроші. Гроші…
Їх владі недолугий чоловік
не може
протидіяти, не може!
Скорочує жадоба людства вік.
Ховає панство під полою
правду.
Там бог - не віра, а байдужий лік.
Жага вирує, і безмежність влади.
Хто голосно закличе?
- «Досить!
Зась!»
Руйнується життя.
Безцінне крадуть…
Любов і розум, порятуйте нас!
Кохання в бій іде
на полі зради.
28.10.23
1.
Ну як ти там?
Я не чекаю, що напишеш ти мені листа.
А сердце билось цілий рік
не так, не в такт, ти як?
Моя тривога наче птах,
а зустріч - то смішна мета.
Я вже не та.
Ну, як ти там? Пʼєш ром і топиш в ньому нелюбов.
Балують тебе жінки красою знов і знов?
Класно як, що ти навчився і без мене жити.
Як там наші квіти?
Приспів.
Зорепад
поєднав навіки нас.
Ти і я…
Ми літали кожен раз…
І в очах
Всесвіту тонули ми
И зупинився час
на обрії зими.
2.
Як ти там?
Кого запрошуєш до себе в дім?
Безсоромно
гуляє вітер за вікном твоїм.
І хололод знов
крізь двері - наче в душу сплін...
Я не одна. Ти - не один.
Як ти там?
Для кого на ніч колискова знов?
Дивно, та
мені і досі це не все одно.
Без зусиль ти пережив розлуки біль.
А я лечу без крил…
11.2023
Вновь жёлтой укрываются листвой
дворы и парки.
И небо так ласкает синевой…
Но, нет, не жарко.
Обманчив солнца золотистый взгляд,
не греет вовсе.
И облака сквозь пустоту летят,
как письма в осень.
Многоголосьем маются дожди,
сменив мотивы.
Поют на все лады... А вот, гляди,
звучит красиво!
Нарядно всё, куда ни бросишь взгляд –
прикид роскошный.
А капли на щеках моих дрожат
хрустальным прошлым…
17.10.23
