Крім нас / Пісня

1.

Знаєш, мені не цікаво, 

хто був в тебе там,

в рамках твоїх картин,

в стінах твоїх надій.

Знаєш, сьогодні сказав ти, що я саме та… 

І бути разом – мета.

Ти тільки не йди… Не йди. 

І до тебе наче 

крок, 

і я вже бачу,

як

в обіймах тану твоїх… 

Приспів.

Але, я наче білий птах

мріяла полетіть 

в небо, де зради сіть 

мене не зловить. 

Я можу співати так

про свій буремний шлях 

там, де лише наш світ

І більш нікого… 

Ми...

Крім нас нікого… 

2.

Тіні, що грають за склом, ти показував всім.

І кожен мав роль свою, 

сьогодні і я твій гість. 

Виконав місію твій мовчазний херувим.

Та навіть в мовчанні є 

якісь потаємний зміст. 

Мить яскравих шансів. 

Ми – слова і ноти.

Міряли віршами 

почуття і життя. 

Приспів. 

Але я наче вільний птах, 

мріяла полетіть 

в небо, де зради сіть 

мене не зловить. 

Я можу співати так

про свій буремний шлях 

там, де лише наш світ

І більш нікого…

Ми...

Крім нас нікого… 

2025

Пух лебяжий

 

То чего во мне ты не замечал,

видели другие.

Ты нашёл начало и причал.

Я ещё в пути.

Я уже не прошу наперёд :

 "Господи, помоги мне!"

А весна всё равно придёт.

Ей нельзя не прийти.

Выжил и под снегом виноград,

а он - то так любит солнце!

Птицы не склевали всех ягод,

мороз не иссушил.

А война всё плодит свой ад,

а пересмешник смеётся ...

В моде опять выдубленная кожа 

и шубы из невинных шиншилл.

Зло побеждает как в старь,

только зовётся красивей! 

Уши народа – единый, сливной бачок.

Может, не открывать Букварь?

Видишь – не в знании сила.

Особенно, если знание это просто 

для наивных крючок.

Правда – пустое слово, 

но эксплуатируемое лгунами по - полной.

Когда же насытят свои аппетиты убийцы, воры?
В общем, всё в этом мире не ново – 

отливы, волны...

Где - то надо же находить свет, 

и дарить его близким, родным и душевно хворым?!

Не ждать, что взамен отблагодарят тем же.

Скорее всего, обвинят во всех смертных грехах тебя же. 

Но, что такое вера в добро? Надежда...

Она как стальной клинок.

Она же - и пух лебяжий.

2025

Я не приду на проводы твои

Я не приду на проводы твои.

В последний путь не провожу у церкви.

Мы не были друзьями, не вини,

без спросу я прочла твой стих как реквием. 

Не жарили мы вместе шашлыки, 

не мне ты пел ночами под гитару,

показывал, как в поле мотыльки,

легко парят и так прекрасны в паре!

Тебе так много было сил дано 

и глубины, и высоты, и духу ...

Ты столько смог создать.
Но жизнь – кино 

по кругу чередуется, по кругу 

со смертью... Или смерти всё же нет?

И ты сейчас и видишь всё, и слышишь?

Тогда, привет... Привет тебе! Привет.

Увидимся...
Звезда и я на крыше.

14.01.25

Крап, крап, крап

 

Дощ за вікном колискову наспівує
– "Спи.
Крап, крап крап."
Знову зима свою голову сиву
склала до лап,

наче вовчиця, що втомлена пошуком
стаї своїй.
Лютий навколо... І ллеться із кошика неба єлій.

Скільки свічок догоряє в молитві?
Та скільки життів?
Дощ всіх оплакує...
– Чуєш,  болить мені...
– А як ти  хотів?

01.2025

Різдвяна квітка

 

В ту мить, коли наші енергії зустрічаються,

навколо трапляються справжні дива. 

Січневі хвилі з квітневими обіймаються.

і хмари – у сонячнім сяйві, і голова...

Шампанське, кришталь і сніг –

між яскравого світла...

Мабуть в ці хвилини – і радість, і сум разом.

І очі твої... І ніжність...
І ось, розквітла

червона, чарівна квітка душі Різдвом.

2025