Оазис осені...
Зжовтілії тополі.
І на землі – чи то є листя,чи листівки ,
чи то чиїсь до строку вигорілі долі .
О скільки їх війна зірвала. Стільки...
Ще серпень в'яже павутиння днів сріблясте,
купає сонце в помаранчевому ставі.
Все буде добре! Будуть зими, згадуй щастя,
де ми в обіймах, співучасники цікавих
фрагментів зрілого, невпинного кохання,
коли і крила є на двох, і злива, й зорі...
І ми пірнаємо у нього на світанні,
Адам і Єва, наче в постіль хмар прозорих.
Та не помітно, як життя, і спогад зтане.
2024