Мабуть у людство вчипований код самознищення...
І кожен п'ятий ' з нас потенційний його носій.
Інакше незрозуміло, війни навіщо нам?
Навіщо руйнуємо все і ненависть сіймо?
Молитви... ППО. І дивний збіг
рятують кожен день і ніч від смерті.
Ти віриш наче оптиміст той впертий,
що знов реальність подолати зміг.
А мрії не стосуються війни.
Ти моделюєш завтра без тривоги.
Та знову необачливі ті боги
в нас дозволяють відібрати сни.
2025
1
Вранішня кава .
Нічні діалоги...
Коло – робота – дім.
Знову шукаю
фрагменти цікаві...
Спокій твоїх обійм.
Знову у справах,
і часу не має...
Душу краде зима...
Відстань долаю
від аду до раю...
Шлях свій долаю сама.
2
Ревнощі точуть
безглуздям отруйним.
Як зупинити мить,
ту, де ми разом
під липневим струмом
зливи?
Як же кортить
знову відчути
твій погляд щасливий,
лагідність рідних рук.
Тільки кохання
відновлюує сили,
відроджує у серці стук.
Приспів
Ранок мудріший за вечір.
В тебе свої діалоги...
В мене оголені плечі
та голос нестерпної тривоги.
Ніч обіцяє неспокій.
Не замовкай наче камінь
Знаєш, народжені строки
це є – відстань між нами.
2025
