Шепоче вітер

Шепоче вітер, листя мерехтить...

Підморгує з під хмари біле сонце.

И знову світить. Треба відпустить… 

Зʼявився шанс?

Ось, бачиш, крізь віконце 

засяла осінь поглядом сістри

і обійняла біля дому клени...

Космеї, чорнобривці, і айстри

поц'омала в уста благословенням...

У парках смак відточують майстри, 

відтворюють життя барвисту розкіш.

І відчуваєш з ними єдність ти так, наче у вічність перші робиш крокі. 

Із подихом світанків час біжить, 

зникає наче кольорові зорі...

Що напуває душу? Тільки мить.

Але вона смачніша рік цукрових. 

Ти занурився у відчайдушність мрій.

Ховаю я чутливість за лаштунки.

Та не кажу, що ти коханий мій.

Але, приємно від самої думки .

 2023