Як норовлива течія життя.
Біжать хвилини, а зникають роки.
Летять зжовтілим листям і летять
в якісь портали й далині високі.
І осінь розливається без меж.
І вітер додає чутливо сюру.
А ти неначе осторонь їдеш.
Як той спостерігач, чи дощ, чи гуру…
2024
Комментариев нет:
Отправить комментарий