Відчуй, в повітрі лютий позиха...
Та вже запахло березневим щемом..
Хоч сіпається хмарами лиха
зимова стужа,
та благословенно
дзвінчать ті невгамовні горобці.
Подивишся, і посмішка засяє.
І наче сонце сховано в руці
у того, хто прогноз передвіщає.
Бач, під змарнілим листям є життя –
продзьобується малюками зілля.
І як дощу намистини летять
і дні, і ночі в долені свавільній.
2025
Комментариев нет:
Отправить комментарий