Стою на пероні

Стою на пероні одна.

Навколо чужі люди.

Росте розуміння стіна –

Що було, то більшім не буде.

Хто много сказав слів,

сьогодні говорить інші.

Я чую птахів спів… 

І дощ, що фонить в тишу. 

Вже осінь, вона кожен рік

як подруга, що від Бога. 

У когось в айфоні – фрік… 

Знов клята тривога. Тривога… 

Захоплює душі війна… 

Емпатія вибіркова. 

У чому моя віна? 

Навіщо мені це слово? 

Немає з ким говорить. 

Та кожен вже знає правду.

Самотність. Кохання мить

відчула? І ту вкрадуть. 

Жалітися гріх. Гріх? 

У Бога просити людину,

з якою би жити міг,

з якою би не гинуть. 

Літала … Та ось – перон. 

І поруч десь смерть кружляє… 

Так, наче жахливий сон. 

Прокинулась? Ще жива я? 

2024